Установка двухтарифного (зонного) счетчика основным потребителем

На балансе коммунального предприятия находится населенный пункт (общежитие). Жители населенного пункта платят за электроэнергию по своим (квартирным) эл. счетчикам коммунальному предприятию, а коммунальное предприятие оплачивает по общему прибору учета в РЭС.
1. Имеет ли право коммунальное предприятие перейти на другой вид тарифа? т.е. установить двузонный прибор учета.
2. Не будет ли считаться нарушением то, что жители населенного пункта оплачивают по одному тарифу, а коммунальное предприятие закупает эл.энергию в РЭСе по двум зонам?

Відповідь НКРЕ

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96 № 28 (в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910) (далі — Правила).
Відносини, що виникають між енергопостачальником, населеним пунктом та споживачем населеного пункту регулюються розділом 12 Правил.
Згідно з пунктом 12.1 Правил електрична енергія постачається населеному пункту на підставі договору про постачання електричної енергії.
Відповідно до 12.3 Правил, населений пункт на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами населеного пункту для задоволення комунально-побутових потреб споживачів населеного пункту, для технічних цілей та інших потреб населеного пункту. За обсяг закупленої електричної енергії з постачальником електричної енергії розраховується населений пункт відповідно до умов договору.
Закупівля електричної енергії у постачальника за рахунок коштів споживачів населеного пункту, умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів населеного пункту, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту регулюються установчими документами населеного пункту та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорами між споживачами населеного пункту та населеним пунктом щодо обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту (пункт 12.4 Правил).
Відповідно до пункту 12.15 Правил: населений пункт розраховується з постачальником електричної енергії за обсяги електричної енергії, спожитої для потреб населеного пункту, у тому числі на технічні цілі, за відповідними тарифами згідно з Порядком застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам.
Відповідно до положень пункту 6.1 Правил вибір виду тарифу здійснюється споживачем, зазначається у договорі та може бути змінений у порядку, передбаченому договором, але не частіше ніж один раз на рік; споживач має право на зміну виду тарифу у разі зміни значення тарифних коефіцієнтів, які використовуються для визначення рівня ставок тарифів, диференційованих за періодами часу; обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.
Отже, комунальне підприємство на балансі якого знаходиться населений пункт (гуртожиток) може перейти на інший вид тарифу (двозонний) у порядку, передбаченому договором не частіше одного разу на рік.
При цьому слід враховувати, що загальнобудинковий засіб обліку, встановлений на межі балансової належності між постачальником електричної енергії та споживачем — гуртожитком, крім електричної енергії, спожитої усіма мешканцями гуртожитку, враховує витрати електричної енергії в елементах мереж (нагрів елементів мереж, контактних з’єднань тощо), споживання електричної енергії на технічні цілі, а також безоблікове споживання електричної енергії окремими мешканцями гуртожитку. Таким чином, сумарне споживання за показами індивідуальних лічильників (у разі їх наявності) окремих мешканців гуртожитку завжди буде меншим від споживання, зафіксованого загальнобудинковим приладом обліку. Оскільки гуртожиток має розраховуватися за загальнобудинковим приладом обліку, зазначена різниця в обсягах споживання за загальним та індивідуальними приладами обліку може розподілятись між мешканцями гуртожитку. Порядок розподілу знаходиться у виключній компетенції власника гуртожитку, як господарюючого суб’єкта.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Лимит времени истёк. Пожалуйста, перезагрузите CAPTCHA.

Это не спам.